У всіх було дитинство. І, здебільшого – це щирі і безпосередні історії про буденне, але з чітким розумінням, що там відбувається щось надзвичайно важливе. Всі історії про життя: про дитинство і юність, дорослі роки. Про батьків, рідних, друзів дитинства. Про те, як дитина хоче собаку, і він стає найкращим другом маленькій людині. Але минають роки і на собаку лишається все менше часу, дитинство закінчується.
Через ці дитячі події і відбувається формування моралі і гідності підлітка, а згодом – дорослого. Це практично процес формування в душі людини програми ставлення до життя, до держави, до суспільства, до природи, до тварин, до історії.
Тексти у виставі – вибрані автобіографічні оповідання Олега Сенцова з збірки «Жизня». Ці розповіді багато в чому пояснюють, як саме автор дорослішав, як став самостійним, чому опинився на Майдані, чому не прийняв анексію Криму і боровся з окупантами.