«Коли я оглядаюся на далеке літо 1936 року, різні спогади оживають у моїй пам′яті.»
Звичайні люди, звичайна сімʼя зі своїми радощами й бідами, мріями й страхами, в час великих світових потрясінь, перед страшними війнами…
«І хоча мені було лише сім років, мене не покидало відчуття тривоги, усвідомлення того, що все швидко міняється, навіть надто швидко, може…»
Ця історія — це і згадування дитинства, і водночас намагання розвʼязати найскладніші найдоросліші питання; тут і Рай, тут і Пекло; тут і будні, тут і свято…
«…у давні часи першого серпня було свято Лунаса і всі дні й тижні збирання врожаю в серпні називалися святом Лунаса!»
Свято Роду!
Свято Плоду!
Свято збирання Врожаю!
Свято Життя!